admin
07.09.2026 | 0 коментарів
Поділитися:
Прискорена амортизація дозволяє швидше включати вартість окремих основних засобів до податкових витрат. В Україні таке право не виникає автоматично після купівлі будівлі: важливими є група об'єкта, дата введення, його новизна та фактичне використання.
На вересень 2026 року основним об'єктом для такого режиму є нерухомість групи 3. Помилка у класифікації, оренда або відсутність документів може призвести до зняття податкових витрат.
Податковий кодекс України пов'язує прискорену амортизацію не із правом власності на нерухомість, а з групою основних засобів та умовами їх використання. Для будівель та споруд ключовим є пункт 43-1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
До групи 3 входять будівлі, споруди та передавальні пристрої. До будівель належать виробничі корпуси, цехи, склади та інші капітальні об'єкти. Споруди можуть бути інженерні та інфраструктурні об'єкти, які мають самостійне призначення.
Передавальні пристрої включають мережі та об'єкти, що передають енергію, тепло, воду, газ чи інші ресурси. Це можуть бути трубопроводи, лінії електропередачі та інженерні мережі. Групу визначають за технічною функцією, а не лише за назвою у договорі.
Будівлю, систему вентиляції, трансформатор, ліфт або зовнішню мережу можуть враховувати як різні інвентарні об'єкти. Для кожного об'єкту встановлюють окремий термін корисного використання та обирають відповідну податкову групу.
Наприклад, капітальна будівля може відноситися до групи 3, а встановлене в ньому обладнання - до групи 4. Тому бухгалтеру потрібно вивчити технічний паспорт, проект, акт приймання-передачі та дані інвентарного обліку.
Земельна ділянка сама по собі не амортизується як будівля чи споруда. У податковій класифікації вона враховується окремо. Її вартість не можна включити у прискорену амортизацію нерухомості разом із вартістю збудованого об'єкту.
Капітальні витрати на покращення землі, не пов'язані із будівництвом, також мають окрему групу обліку. Дороги, огорожі, дренажні системи та інші об'єкти можуть класифікуватись окремо за їх призначенням. Спочатку потрібно розділити вартість землі, будівлі та благоустрою.
Для податкового обліку термін залежить від виду об'єкту. ПКУ встановлює мінімальні терміни, а підприємство закріплює обраний термін у наказі про облікову політику та документи щодо введення об'єкту.
При звичайній податковій амортизації мінімальний термін становить 20 років для будівель, 15 років для споруд та 10 років для передавальних пристроїв. Встановити менший термін без спеціальної підстави не можна.
Бухгалтерський термін може відрізнятись від податкового. Але при розрахунку податку на прибуток підприємство враховує обмеження ПКУ та застосовує податкові коригування, якщо має їх проводити.
Для відповідних об'єктів групи 3 можна використовувати термін 10 років. Це стосується прямолінійного методу амортизації під час виконання вимог пункту 43-1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Скорочення терміну значить списання усієї вартості на момент покупки.
Наприклад, об'єкт вартістю 10 млн. грн. без ліквідаційної вартості амортизується по 1 млн. грн. на рік при терміні 10 років. За звичайного терміну 20 років річна сума становила б 500 тис. грн.
Амортизація починається після визнання об'єкту основним засобом та його готовності до використання. Насправді це пов'язано із актом введення у експлуатацію, наказом керівника та зарахуванням об'єкту на баланс.
Незавершене будівництво та капітальні інвестиції досі не амортизуються. Якщо об'єкт тимчасово не використовується, слід перевірити причини простою, реконструкції чи консервації та їх вплив на нарахування амортизації.
Однієї приналежності до групи 3 недостатньо. Платник повинен одночасно виконати вимоги до новизни, дати введення та господарського використання об'єкту.
Об'єкт повинен бути новим та не використовуватися раніше. Для режиму прискореної амортизації важливими є витрати після 1 січня 2020 року та введення у експлуатацію в період, встановлений перехідними нормами ПКУ, - до 31 грудня 2030 року.
Купівля старої будівлі навіть після капітального ремонту зазвичай не створює права на прискорений режим. Статус нового об'єкта підтверджують договором, актом продавця, технічними документами та історією експлуатації.
Нерухомість має використовуватися самим підприємством у його господарській діяльності. Підтвердженням є наказ про введення, інвентарна картка, виробничі документи, договори на комунальні послуги та дані бухгалтерського обліку.
Сам факт наявності будівлі на балансі недостатній. Потрібно показати, що об'єкт пов'язані із отриманням доходу чи забезпеченням діяльності підприємства.
Об'єкт, переданий у оренду іншій особі, зазвичай, відповідає умові для прискореної амортизації. Це стосується офісів, складів, торгових приміщень та виробничих площ.
Виняток передбачено платникам, основним видом діяльності яких є надання майна у оренду. Якщо здавання приміщень перестав бути основним видом діяльності, право слід оцінювати особливо уважно.
ПКУ встановлює обмеження для активів, які вже використовувалися, було безоплатно отримано, внесено до статутного капіталу або придбано у пов'язаних осіб. Тому договір купівлі-продажу не може бути єдиним документом для перевірки.
Потрібно вивчити продавця, історію об'єкту, попередні акти введення та відомості про амортизацію. Угода зі зв'язаною особою потребує окремого аналізу умов пункту 43-1 та пов'язаних норм ПКУ.
Прискорений режим насамперед змінює податкову амортизацію. Бухгалтерський облік продовжує працювати із НП(С)БО або МСФЗ та облікової політики підприємства.
Підприємство може нараховувати бухгалтерську амортизацію, наприклад, за 20 років, а податкову - за 10 років. У перші роки податкові витрати будуть вищими за бухгалтерські.
Така різниця впливає на розрахунок відкладеного податку. Підприємства, які застосовують НП(С)БО 17 або МСФЗ, відображають відповідний податковий актив чи зобов'язання.
Стаття 138 ПКУ вимагає коригувати фінансовий результат на бухгалтерську амортизацію та податкову амортизацію. Це діє для платників, які мають застосовувати такі коригування.
Платники із річним доходом до 40 млн грн можуть ухвалити рішення не коригувати фінансовий результат, якщо виконують умови пункту 134.1.1 ПКУ. У такому разі прискорений податковий розрахунок може застосовуватися окремо від бухгалтерського обліку.
Комплект документів має показувати увесь шлях об'єкту: від придбання чи будівництва до початку амортизації. До нього входять договір, акт приймання-передачі, технічна документація, акт готовності, наказ про введення та інвентарна картка.
Також зберігають наказ про термін корисного використання, облікову політику та розрахунок податкової амортизації. Ці документи є важливими при перевірці класифікації та дати початку нарахувань.
Спеціальний режим не можна використовувати лише тому, що об'єкт названо будинком або спорудою. Податкові ризики виникають за порушення хоча б однієї обов'язкової умови.
Будівля у експлуатації будівля не стає новою після купівлі або реконструкції. Ремонт, модернізація та зміна власника не змінюють історію використання самого об'єкту.
Якщо підприємство будує новий об'єкт на місці старого, необхідно відокремити нові капітальні інвестиції від вартості майна, що раніше використовувалось. Документи мають підтверджувати, що саме новий об'єкт введено у експлуатацію у встановлений період.
Звичайна амортизація орендної нерухомості дозволена за дотримання загальних правил. Але право на прискорений термін залежить від статусу підприємства та основного виду його діяльності.
Склад або офіс, переданий орендарю, не можна автоматично включати до прискореного режиму. У договорі, обліковій політиці та податкових документах має бути узгоджена одна й та сама позиція.
Земельна ділянка не амортизується за правилами групи 3. Незавершене будівництво також не амортизується до готовності об'єкту та його введення в експлуатацію.
Вартість землі, будівлі, інженерних мереж та благоустрою потрібно відображати окремо. Це допомагає уникнути завищення суми прискореної амортизації.
Помилка у віднесенні складу, мережі або обладнання до групи 3 може призвести до нарахування податку. Не можна спиратися лише на формулювання у договорі чи свідоцтві про право власності.
При реконструкції, консервації чи передачі об'єкта у найм умови режиму потрібно перевірити заново. Зміна фактичного використання впливає податковий розрахунок.
Перевірку краще проводити до річного розрахунку прибуток. Вона повинна охоплювати об'єкт, документи, дати та спосіб використання.
Спочатку зіставте технічне призначення, інвентарний номер, первинні документи та групу ПКУ. Потім перевірте дати витрат, завершення будівництва, введення в експлуатацію, зарахування на баланс та початок амортизації.
Після цього перевірте, чи не був об'єкт у вживанні, чи не отримано безоплатно, чи не внесено до статутного капіталу та чи не куплено у пов'язаної особи. Окремо вивчіть договори оренди та фактичне використання приміщень.
Фінальний розрахунок має показати суму амортизації за 10 років, на відміну від бухгалтерського терміну та вплив на податок на прибуток. Щорічно звіряйте умови із чинною редакцією статті 138 та перехідних положень розділу XX ПКУ.
Прискорена амортизація в Україні доступна насамперед для нових будівель, споруд та передавальних пристроїв групи 3. Для них може застосовуватися скорочений термін 10 років за прямолінійного методу.
Право залежить від дати введення, новизни, власної господарської діяльності та відсутності забороненої оренди. Земля, незавершене будівництво та об'єкти, що були у використанні, вимагають окремого обліку.
Перед поданням звітності перевірте класифікацію, історію об'єкту, первинні документи та розрахунок за статтею 138 ПКУ. Фінальне рішення звіряйте із редакцією законодавства, що діє на дату нарахування амортизації та подання декларації.
Попередня стаття
П'ять простих кроків для утеплення квартири в Україні своїми руками, щоб зберегти тепло взимку
Наступна стаття
Як правильно обрати будівельну бригаду в Україні та знизити ризик втрат
Бажаєте отримувати усі свіжі новини у сфері будівництва, проектування, ремонту та енегроефетивності? Підписуйтесь на телеграм-канал Kedr News.
підписатися